Народився імовірно 29 вересня 1547 року в сім’ї збіднілих дворян, в місті Алькала-де-Енарес. Коли Мігель підріс, батьки були близькі до розорення, тому він вступив на службу до Джуліо Аквавіва-і-Арагону, посла Папи Римського, працював у нього ключником. Разом вони 1569 р. виїхали з Мадрида в Рим.

При Аквавіви Сервантес знаходився приблизно рік, а в другій половині 1570 року він стає військовослужбовцем іспанської армії, полку, який дислокувався в Італії. Цей період біографії зайняв у нього 5 років і справив значний вплив на подальше життя, оскільки Сервантес мав можливість близько познайомитись з Італією, її багатою культурою, суспільними порядками. Знаменита морська битва при Лепанто 7 жовтня 1571 р стало знаменною і для Сервантеса, тому що він був поранений, внаслідок чого діючою у нього залишилася тільки права рука. Госпіталь в Мессіні він покинув лише навесні 1572 року, але продовжив військову службу.

1575 р Мігель і його брат Родріго, також військовослужбовець, були захоплені піратами на кораблі, що прямував з Неаполя до Іспанії. Вони були продані в рабство і виявилися в Алжирі. Уникнути тяжких покарань і смерті Сервантесу допомогла наявність рекомендаційних листів до короля. Чотири спроби втекти закінчилися невдачею, і лише через 5 років, в 1580 р, християнські місіонери допомогли йому звільнитися.

На зміну життя, повного пригод, прийшла монотонність цивільної служби, постійні пошуки засобів до існування. До цього періоду відноситься і початок літературної діяльності. Майже 40-річний Сервантес написав в 1585 р роман «Галатея» і близько 30 п’єс, які не справили особливого враження на публіку. Доходи від письменницької праці були занадто малі, і письменник переїхав з Мадрида до Севільї, де найнявся на службу — на посаду комісара по продовольчих заготівлях. За 6-річний період служби йому довелося тричі бути  заарештованим: такі наслідки мала недбалість ведення документації.

У 1603 р. Сервантес вийшов у відставку, в наступному році переїхав з Севільї в Вальядоліду, яка була тимчасовою столицею Іспанії. У 1606 р. Сервантес переїхав у Мадрид, який став столицею Іспанії.

У 1605 р побачила світ перша частина найбільшого роману Сервантеса — «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський», який, будучи пародією на лицарські романи, став справжньою енциклопедією життя Іспанії XVII в. Але світова популярність прийшла до Сервантеса далеко не відразу. Друга частина роману була написана тільки через 10 років, і в цьому проміжку публікується цілий ряд творів, що зміцнюють його письменницьку славу: другий за значимістю твір — «Повчальні новели» (1613), збірка «8 комедій і 8 інтермедій». В кінці творчого шляху з’явився любовно-пригодницький роман під назвою «Мандри Персілія і Сіхізмунди». Незважаючи на популярність, Сервантес залишався бідним, жив в мадридському районі для малозабезпечених.

У 1609 р. він став членом Братства рабів найсвятішого причастя; його дві сестри і дружина прийняли чернечий постриг. Зробив те ж саме — став ченцем — і сам Сервантес буквально напередодні смерті.

23 квітня 1616 р. перебуваючи в Мадриді письменник помер від водянки.